120 відроджених слів
•
12 хв читання
120 відроджених слів
Автор: Ольга Лещименко
•
22 жовтня 2026
Зробіть автентичні слова сучасними — послуговуйтесь ними щодня, відроджуйте мову в собі й відчуйте голос пращурів всередині себе.
Зміст збірки за темами:
Тема
Розділ I. Спілкування, освіта, культура
| № | Слово | Значення |
|---|---|---|
| 1 | Добродій У радянському офіційному мовленні майже витіснене звертанням «товарищ». | Шанобливе звертання до чоловіка; порядна людина. |
| 2 | Добродійка Також витіснялося звертанням «товарищ». | Шанобливе звертання до жінки, порядна людина. |
| 3 | Паніматка Історичне й народнорозмовне слово. | Шанобливе звертання до матері. |
| 4 | Панотець Історичне слово, також пов’язане з церковною традицією. | Шанобливе звертання до батька; священник. |
| 5 | Легінь Регіональне (карпатське) слово, походить від латинського «legio» (легіонер), маючи первинне значення «воїн», «лицар». | Парубок, сильний і міцний хлопець. |
| 6 | Ґа́зда́ Регіональне (карпатське) слово. | Господар дому. |
| 7 | Ґаздиня Також регіоналізм. | Господиня дому. |
| 8 | Не́бі́ж Давнє нормативне слово. | Племінник; у давніх текстах — молодий родич. |
| 9 | Небо́га Давнє літературне слово. | Племінниця; також бідолашна жінка. |
| 10 | Воя́к Нині слово активно повернулося. | Воїн, солдат. |
| 11 | Часо́пис Нині повністю нормативне. | Журнал, періодичне видання. |
| 12 | Світлина Слово знову активно вживається. | Фотографія. |
| 13 | Світляр Забуте українське слово, нині широко вживане. | Фотограф. |
| 14 | Книгозбірня Збереглося, але вживалося рідше за слово «бібліотека». | Бібліотека, зібрання книжок. |
| 15 | Читальня Слово не зникло, але стало менш уживаним. | Приміщення для читання; читальна зала. |
| 16 | Дописувач Сьогодні слово знову активно функціонує. | Автор дописів, кореспондент. |
| 17 | Передрук Слово знову активно вживається в сучасній українській мові. | Повторне друкування тексту. |
| 18 | Мистецтвознавець Слово знову активно вживається в сучасній українській мові. | Фахівець із мистецтва. |
| 19 | Просвіта В радянські часи значно звузило сферу вживання, зараз активно використовується. | Освітня й культурна діяльність, поширення знань серед народу. |
| 20 | Шкільництво Після тривалого менш активного вжитку знову трапляється. | Система шкільної освіти. |
Тема
Розділ II. Побут, житло, ремесла
| № | Слово | Значення |
|---|---|---|
| 21 | Робітня Уживалося поряд із «майстерня», але поступово майже зникло з активного вжитку. | Майстерня; приміщення, де працює ремісник або митець. |
| 22 | Ремісня Давня українська назва ремісничої майстерні. Після 1933 року майже не вживалася, зараз відновлюється. | Майстерня ремісника; приміщення, де виготовляли вироби ручною працею. |
| 23 | Чинба́р Давня назва ремесла. | Майстер, який виробляє шкіру. |
| 24 | Кушнір Літературне слово, нині менш уживане через зникнення ремесла. | Майстер із виготовлення хутряних виробів. |
| 25 | Кравець Традиційне українське слово, активно використовується, але плутають зі словом «швець». | Майстер, який виготовляє та ремонтує одяг. |
| 26 | Бондар Традиційне українське слово, активно відроджується. | Майстер, який виготовляє бочки, діжки, барила. |
| 27 | Швець Сьогодні слово добре відоме, але його значення часто плутають із професією кравця. | Майстер, який виготовляє та ремонтує взуття. |
| 28 | Млинар Традиційне українське слово, активно відроджується. | Власник або працівник млина. |
| 29 | Тесля Традиційне українське слово, активно відроджується. | Майстер з обробки дерева. |
| 30 | Римар Традиційне українське слово, активно відроджується. | Майстер, що виготовляє кінську збрую та інші шкіряні вироби. |
| 31 | Обійстя Слово активно повертається в сучасне мовлення. | Садиба разом із двором і господарськими будівлями. |
| 32 | Госпо́да Історичне значення; сьогодні слово може сприйматися інакше. | Дім, оселя; господарство. |
| 33 | Світлиця Активно повертається в культурному й освітньому мовленні. | Найсвітліша житлова кімната в хаті. |
| 34 | Сіни Історична побутова лексика. | Приміщення між входом і житловою частиною хати. |
| 35 | Комора Не є репресованим словом. | Приміщення для зберігання харчів і речей. |
| 36 | Ку́фер Давнє українське слово, особливо поширене в Галичині та на Волині. У ХХ столітті поступилося словам «валіза» й «чемодан», а нині знову повертається в художню літературу, публіцистику та повсякденне мовлення. | Велика дорожня скриня або містка валіза для зберігання й перевезення одягу та особистих речей. |
| 37 | При́пічок Побутова історична лексика. | Частина печі біля її отвору; місце біля печі. |
| 38 | Мисник Повертається в етнографічних і дизайнерських текстах. | Полиця або шафа для посуду. |
| 39 | Ослін Давнє українське слово, нині знову вживане. | Невелика дерев’яна лавка без спинки. |
| 40 | Лавиця Традиційна українська назва предмета хатнього вжитку. | Довга дерев’яна лава для сидіння. |
Тема
Розділ III. Природа, довкілля, мандрівки
| № | Слово | Значення |
|---|---|---|
| 41 | Довкілля Слово активно повернулося до сучасної літературної мови. | Навколишнє природне й життєве середовище. |
| 42 | Узлісся Слово активно повернулося до сучасної літературної мови. | Край лісу, межа між лісом і відкритою місцевістю. |
| 43 | Перелісок Слово активно повернулося. | Невеликий ліс або гай серед полів. |
| 44 | Байрак Слово активно повернулося. | Лісистий яр або глибока балка зі схилами. |
| 45 | Нетрі Слово активно повернулося. | Густі, важкопрохідні хащі. |
| 46 | Пра́ліс Нині активно використовується в природоохоронній лексиці. | Первісний, недоторканий людиною ліс. |
| 47 | Бе́ски́д Географічний термін і регіональна назва, слово активно повернулося. | Гірський кряж або хребет; круте урвище, провалля. |
| 48 | Заплава Рідковживане. | Частина річкової долини, яку затоплює під час повені. |
| 49 | Яруга Давнє українське слово. | Глибокий яр, промитий водою. |
| 50 | Осо́ння Давнє українське слово, активно повертається. | Сонячне місце, ділянка відкрита для сонячного проміння. |
| 51 | Путництво Нині майже не вживається, відроджуймо. | Подорожування, мандрування. |
| 52 | Путівець Нині майже не вживається, відроджуймо. | Стежка, польова або лісова дорога. |
| 53 | Торовище Це слово трапляється в давніх словниках, але сьогодні його майже ніхто не знає. | Добре проторована дорога, битий шлях. |
| 54 | Плай Карпатський діалектизм, активно вживається. | Гірська стежка, протоптаний шлях вздовж гірських схилів. |
| 55 | Манівці Активно відроджується в сучасній українській. | Обхідні або бічні дороги; переносно — хибний шлях. |
| 56 | Узвіз Давнє українське слово, активно відроджується. | Дорога, що спускається вниз, спуск. |
| 57 | Ле́гіт Давнє українське слово, активно відроджується. | Легкий приємний вітерець. |
| 58 | Перевіз Історична побутова лексика. | Місце переправи через річку; також поромна переправа. |
| 59 | Кладка Давнє українське слово, що збереглося в літературній нормі. | Вузький дерев'яний місток через струмок, рів або болото. |
| 60 | Валка Давнє українське слово, зараз відроджується. | Гурт возів, що рухаються разом одним шляхом; чумацький або торговельний обоз. |
Тема
Розділ IV. Суспільство, держава, цінності
| № | Слово | Значення |
|---|---|---|
| 61 | Звитяга У радянський час вживалося значно рідше, нині активно відродилося. | Героїчний подвиг; доблесна перемога. |
| 62 | Звитяжництво Нині дедалі частіше повертається до активного вжитку, хоча після 1933 майже зникло. | Доблесна боротьба, героїчна діяльність. |
| 63 | Приязнь Сьогодні активно повертається в мовлення. | Доброзичливе, дружнє ставлення. |
| 64 | Зичливість Давнє українське слово, яке в радянський період уживали значно рідше. Сьогодні дедалі частіше повертається. | Щире доброзичливе, приязне ставлення до людини; готовність бажати їй добра. |
| 65 | Герць Давнє українське слово, широко відоме з козацької доби. У ХХ столітті вживалося рідше, нині активно повертається. | Поєдинок, двобій або бойове змагання; переносно — гостре словесне чи інтелектуальне протистояння. |
| 66 | Чеснота Нині активно повертається в освітнє, філософське, суспільне мовлення. | Позитивна моральна риса людини, моральна гідність. |
| 67 | Гідність Давнє українське слово, нині активно повертається. | Усвідомлення власної цінності; честь. |
| 68 | Гаразд У сучасній мові слово переважно вживають як вигук «гаразд», тоді як його давніше значення «добробут, благополуччя» майже забуте. | Добрий стан справ; достаток, благополуччя. Також — «усе добре», «добре». |
| 69 | Самість Активно вживалося в українській філософській та психологічній лексиці початку ХХ століття. У радянський період майже зникло, нині повертається. | Справжня сутність людини; її внутрішнє «я», неповторна природа особистості. |
| 70 | Слушність Довгий час було забуте, відроджується. | Правильність, обґрунтованість. |
| 71 | Відсоток Питомий український відповідник до слова «процент», нині повністю нормативний. | Сота частина числа; процент. |
| 72 | Летун Значною мірою витіснений словом «льотчик», сьогодні знову вживається, хоча рідше. | Льотчик; той, хто літає. |
| 73 | Летунство Майже повністю вийшло з ужитку після 1933 року. | Авіація, льотна справа. |
| 74 | Урядовець Після незалежності України активно повернулося в офіційне мовлення. | Посадова особа державної установи. |
| 75 | Правник Сучасний нормативний відповідник, який активно відродився. | Юрист. |
| 76 | Речник Нині широко використовується в офіційному мовленні. | Офіційний представник установи чи організації. |
| 77 | Обіжник Історичний діловий термін. | Офіційний циркулярний лист, повідомлення. |
| 78 | Виділ Історичний адміністративний термін. | Відділ; керівний орган товариства (історично). |
| 79 | Засада Було витіснене. Після незалежності України активно повертається (засади державної політики). | Принцип, основне положення. |
| 80 | Розпоряд Активно вживалося до 1933 року, повністю поступилося словам «наказ», «розпорядження». | Офіційне розпорядження, порядок дій, припис. |
Тема
Розділ V. Одяг і традиційна культура
| № | Слово | Значення |
|---|---|---|
| 81 | Стрій Давнє українське слово, нині активно повертається в культурному контексті. | Одяг; убрання; також упорядкована система або лад. |
| 82 | Шати Широко вживалося у ХІХ-початку ХХ століття. Майже зникло й нині відроджується. | Урочистий, святковий або багатий одяг; також вбрання священнослужителів. |
| 83 | Крайка Етнографічна лексика, відроджується. | Тканий пояс або декоративна стрічка традиційного одягу. |
| 84 | Запаска Етнографічна лексика, відроджується. | Поясний жіночий одяг із прямокутного тканого полотнища, який носили поверх сорочки, закріплюючи поясом. |
| 85 | Кептар Карпатський регіоналізм. | Короткий хутряний безрукавний кожушок. |
| 86 | Сердак Давня українська назва одягу. | Традиційний верхній плечовий одяг із товстого домотканого сукна, призначений для носіння в прохолодну пору року. Носили як жінки, так і чоловіки. |
| 87 | Свитка Давня українська назва одягу. | Традиційний верхній одяг із домотканого сукна, призначений для носіння в прохолодну пору року. |
| 88 | Очіпок Традиційна етнографічна лексика. | Традиційний головний убір заміжньої жінки у вигляді щільної шапочки з полотна, парчі, шовку, оксамиту або іншої тканини, який повністю закривав волосся. Очіпок був обов’язковою ознакою заміжньої жінки. Його носили як самостійно в хаті або накривали наміткою, хусткою чи іншими головними покривалами, виходячи з дому. |
| 89 | Намітка Традиційна етнографічна лексика. | Довге вузьке полотнище з білого лляного або конопляного полотна, яким заміжні жінки обгортали голову поверх очіпка, залишаючи вільні кінці, що спадали на плечі або спину. Намітка була одним із найдавніших українських жіночих головних уборів і водночас символом заміжнього стану. Спосіб її пов’язування відрізнявся залежно від регіону України. |
| 90 | Постоли́ Історична назва, нині відновлюється. | М'яке селянське взуття з цілого шматка шкіри без пришивної підошви. |
| 91 | Ме́шти Давня українська назва взуття, особливо поширена в Галичині й на Буковині. У ХХ столітті стало менш уживаним, нині частіше повертається в мовлення та художню літературу. | Легке шкіряне взуття; черевики або туфлі. |
| 92 | Наїдок Питоме українське слово, нині відновлюється. | Їжа, харчі. |
| 93 | Полуденок Історична побутова лексика. | Прийом їжі опівдні або легкий обід. |
| 94 | Підвечірок Традиційна назва прийому їжі. | Легка їжа перед вечерею. |
| 95 | Узвар Давнє українське слово, активно вживається й нині. | Напій із сушених фруктів. |
| 96 | Паляниця Один із найвідоміших символів української культури й української незламності. | Круглий пшеничний хліб. |
| 97 | Книш Традиційна українська випічка. | Круглий печений виріб із тіста з начинкою або без неї. |
| 98 | Перепічка Давня кулінарна назва. | Невеликий печений виріб із тіста. |
| 99 | Мандрик Народна кулінарна лексика. | Сирний коржик або печиво; традиційна страва. |
| 100 | Засипанець Історична українська страва, відроджується. | Густа страва з круп або борошна. |
Тема
Розділ VI. Живе українське слово (вигуки, прислівники, частки)
| № | Слово | Значення |
|---|---|---|
| 101 | Бігме́ Давній український вигук-запевнення. Поступово повертається в художню літературу та живе мовлення. | Справді, чесне слово; їй-богу. |
| 102 | Далебі́ Одне з найдавніших українських слів-запевнень. Нині трапляється переважно в художніх текстах. | Справді, правду кажучи; чесне слово. |
| 103 | Далебі́г Близьке за значенням до «бігме», сьогодні відоме небагатьом. | Авжеж, справді; їй-богу. |
| 104 | Ве́льми Давній український прислівник, який поступово повертається в сучасне мовлення. | Дуже, надзвичайно. |
| 105 | Досто́ту Виразне українське слово, нині відроджується. | Цілком, точно, точнісінько. |
| 106 | Либо́нь Одне з наймилозвучніших українських слів, яке сьогодні переживає нове життя. | Мабуть, певно, імовірно. |
| 107 | Авже́ж У ХХ столітті вживалося рідше, нині знову дуже поширене. | Так, безперечно. |
| 108 | Ато́ж Давня українська ствердна частка, яка активно повернулася в живе мовлення. | Саме так; звичайно. |
| 109 | Ба Коротке, але дуже характерне українське слово, що надає мовленню виразності. | До того ж; але ж; ось іще. |
| 110 | Еге Давній український вигук, який сьогодні дедалі частіше використовують у розмовній мові. | Так; авжеж; вигук підтвердження або легкого здивування. |
| 111 | О́нде Давнє вказівне слово, нині для багатьох звучить незвично. | Он там, у тому місці. |
| 112 | Годі Колись надзвичайно поширене слово, яке сьогодні знову набирає популярності. | Досить; припини; більше не треба. |
| 113 | Чимду́ж Давній український прислівник, що нині знову активно входить у художню й розмовну мову. | Щосили; якнайшвидше; з усіх сил. |
| 114 | Деі́нде Давнє українське прислівникове слово, яке поступово повертається до активного вжитку. | В іншому місці; подекуди. |
| 115 | Аби́хто Питоме українське слово, яке нині знову активно вживається. | Будь-яка, випадкова людина. |
| 116 | Аби́що Давнє українське слово, яке переживає нове піднесення в сучасній мові. | Щось випадкове, без вартості або без належної якості. |
| 117 | Нівро́ку Один із найколоритніших українських вигуків, пов’язаний із народною мовною традицією. | Вигук, що виражає схвалення або побажання відвернути лихе після похвали («не наврочити»). |
| 118 | Ану Давня українська частка, яка й сьогодні зберігає живу енергію народного мовлення. | Спонукальна частка: «ну ж бо», «спробуй». |
| 119 | Таж Давня підсилювальна частка, що нині знову дедалі частіше звучить у художніх текстах. | Адже; ж бо. |
| 120 | О́ногди Давній український прислівник часу, майже забутий у ХХ столітті й нині відкритий для багатьох заново. | Нещодавно, днями, іншим разом. |
Список уклала й упорядкувала
Ольга Лещименко
Мовна тренерка, просвітницька блогерка, амбасадорка української мови
Спеціально до Дня Незалежності України — для відновлення автентичного мовного скарбу та щоденного збагачення нашого мовлення.
Ольга Лещименко
Мовна тренерка, філологиня, коуч та авторка освітнього проєкту «Мама української». Допомагаю зробити українську рідною, природною і сміливою.
Дізнайтеся власну точку росту в українській
Пройдіть 2-хвилинну діагностику, щоб отримати персональний мовний вектор від Ольги Лещименко.